Джерело: «Корреспондент» (Украина), 18.11.08
Лидер крымских коммунистов, народный депутат Леонид Грач (фракция Коммунистической партии Украины) призвал жителей Крыма проигнорировать всеукраинскую акцию Зажги свечу. В обращении к крымчанам Грач заявил, что нынешняя власть Украины использует "трагические события 1930-х годов для политического всеукраинского спектакля, цинично выстроенного на перевранных, подтасованных фактах, а то и голой фальсификации". По мнению коммуниста, конечной целью этих действий является "разжигание ненависти к России" и "противопоставление украинского народа русскому". "Для этого на государственном уровне развернута кампания по дискредитации всей многовековой общей истории нашего единого восточнославянского народа, в том числе, и советского периода", - считает депутат. Грач призвал крымчан не поддаться "на межгосударственную проамериканскую провокацию с русофобским душком". "Призываю проигнорировать 22 ноября всеукраинскую акцию Зажги свечу как идеологически не соответствующую реальной исторической действительности, направленную на разжигание межнациональной розни, на принижение национального достоинства", - заявил лидер коммунистов Крыма. 21-22 ноября в Симферополе пройдет ряд мероприятий, приуроченных ко Дню памяти жертв Голодоморов. В частности, днем 21 ноября работники горисполкома Симферополя в своих кабинетах зажгут свечи в память о жертвах Голодоморов, таким образом, они поддержат всеукраинскую акцию Зажги свечу, - сообщил пресс-центр симферопольской мэрии. Также утром 22 ноября в храме святых апостолов Петра и Павла состоится панихида по жертвам Голодоморов, в которой примут участие должностные лица горисполкома и районных советов Симферополя. Напомним, что Президент Украины Виктор Ющенко надеется, что ознаменование 75-й годовщины Голодомора 1932-1933 годов будет способствовать единению нации. Украинская православная церковь Киевского патриархата призывает граждан Украины почтить память жертв Голодомора и принять участие в акции Зажги свечу 22 ноября.
Заява з приводу відмови встановити у Харкові пам’ятник жертвам голодомору
На звернення до Харківського міського голови М.Добкіна від Оргкомітету при облдержадміністрації, з пропозиціями надати місце для розташування меморіалу жертвам голодомору у Харкові, було отримано відмову. Міська влада «вважає за доцільне ... встановити монумент на честь загиблих на території Харківської області, що більш потерпала від цієї трагедії». Очевидно, міське керівництво мало на увазі встановлення монументу поза межами м. Харків, але не змогло грамотно про це сказати. Цією відповіддю керівники міста зігнорували як моральні принципи, так і норми закону. Зокрема ст.3 Закону України «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні» зобов’язує органи державної влади та місцевого самоврядування «брати участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері відновлення та збереження національної пам'яті Українського народу», а також «вживати заходів щодо увічнення пам’яті жертв та постраждалих від Голодомору 1932-1933 років в Україні, в тому числі спорудження у населених пунктах меморіалів пам’яті та встановлення пам’ятних знаків жертвам Голодомору». Вкрай непорядною є спроба спекулювати кількістю померлих. Нагадаємо, що Харків у голодний час 1932-1933 років був столицею Радянської України. Саме до Харкова намагалися втекти від голоду тисячі селян і саме на вулицях міста на них чекали розчарування та голодна смерть. І коли міському чиновництву чогось бракує для знайомства з документами, варто хоча б глянути на фото того часу з закарбованими десятками трупів на центральних майданах та вулицях Харкова. Без сумніву, в сотнях міст, селищ та сіл Харківщини пам’ять про загиблих під час голодного терору вшановується і буде збережена через встановлення меморіальних знаків. Викликає занепокоєння те, що у захваті від політичної боротьби міська влада забуває про здоровий глузд, мораль та етику. Кількох квадратних метрів у місті не знайшлося в той час, коли роздаються гектари землі. Просимо прокурора Харківської області дати правову оцінку відповідності дій посадових осіб міської влади положенням Закону України «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні». Звертаємося до депутатів Харківської міської ради з проханням розглянути на найближчій сесії питання про розташування меморіалу жертвам голодомору у Харкові.
Іван Варченко,
голова Харківської обласної організації партії «Реформи і Порядок» 12 лютого 2007 року
06.06.2007 Конгрес депутатів Іспанії ухвалив рішення щодо вшанування пам’яті жертв Голодомору з нагоди 75-ї річниці трагедії.
Світовий Конґрес Українців про Голодомор в іспанських Кортесах
30 травня 2007 р. Конґрес депутатів Іспанії ухвалив рішення про вшанування пам’яті жертв Голодомору в Україні 1932-1933 рр. з нагоди 75-ої річниці трагедії. Проект рішення був внесений за ініціативою партії „Конвергенція і Єднання.” У остаточному тексті Конґрес депутатів Іспанії вшановує мільйони невинних жертв Голодомору; нагадує про тоталітарну брутальність сталінського режиму, який зневажав права людини і призвів до мільйонних жертв; засуджує зневагу до людського життя та прав людини, що характеризують тоталітарні режими – сталінський та гітлерівський; підтримує зусилля Уряду України про міжнародне визнання Голодомору; відзначає, що незалежна і демократична Україна є найкращим гарантом того, щоб подібна жорстокість щодо українського народу більше не повторилася; а в кінці закликає українську владу поглиблювати співпрацю з Європейським Союзом та країнами-сусідами, зокрема з Росією. За інформацією Посольства України в Мадриді партією „Конвергенції і Єднання” було подано текст оригінальної версії рішення, що включало декларацію, що „штучний український голод 1932-1933 рр. – це справжній геноцид згідно визначення Конвенції Націй” (малася на увазі Конвенція Геноциду Об’єднаних Націй з 1948 року). Однак на вимогу правлячої Іспанської соціалістичної робітничої партії ця декларація була виключена. У оригінальному тексті також не було сказано про „співпрацю з ЄС та країнами-сусідами, зокрема з Росією”. Це було чомусь додано опозиційною Народною партією та аргументувалося відсутністю остаточної домовленості між Україною та РФ щодо транспортування енергоносіїв до ЄС. Однак не вияснено, що спільного є між цим питанням та Голодомором 1932-1933 рр. Незважаючи на все, ухвалення Конґресом депутатів Іспанії рішення про вшанування пам’яті жертв Голодомору в Україні 1932-1933 рр. є важливим кроком до міжнародного визнання Голодомору. Велика заслуга у цьому належить Посольству України в Мадриді, а також новій українській громаді в Іспанії. Сильніші резолюції, які включають слово „геноцид”, представлені цією громадою на регіональному рівні в Іспанії. Конґрес депутатів Іспанії – це десятий парламент, який прийняв резолюцію та рішення у цій справі. Подаємо список інших держав, парламентами яких було визнано Голодомор 1932-1933 рр.: Аргентина, Австралія, Естонія, Канада, Литва, Польща, США, Угорщина й Україна.
6 червня 2007 року Світовий Конґрес Українців
05.07.2007 джерело: www.mfa.gov.ua Парламент Перу визнав Голодомор 1932 - 1933 років в Україні геноцидом українців 21 червня ц.р. Конгрес Республіки Перу ухвалив Резолюцію з нагоди 75-х роковин Голодомору в Україні 1932-1933 рр. У зазначеній Резолюції перуанський парламент висловлює солідарність з Українським народом у зв’язку із відзначенням у поточному році 75-річниці зазначеної трагедії та визнає її як акт геноциду. Крім того, апелюючи до принципів справедливості та взаємоповаги між країнами, Конгрес Перу висловився за те, щоб такі трагедії, як Голодомор в Україні, ніколи більше не повторилися в історії. У цьому зв’язку перуанський Конгрес засудив будь-які акти тоталітаризму, а також злочини, скоєні проти людства. Парламент Перу постановив передати зазначену Резолюцію Тимчасовому повіреному у справах України в Перу О.В.Ляшенку для її подальшої передачі Президенту України В.А.Ющенку. Текст Резолюції було зачитано Головою Конгресу Перу Мерседес Кабанілляс Бустаманте у присутності Тимчасового повіреного у справах України в Перу в ході пленарного засідання парламенту, яке транслювалося по національному телебаченню країни. Таким чином, Перу стало першою країною Латинської Америки, вищий законодавчий орган якої не лише вшанував пам’ять жертв Голодомору в Україні та висловив солідарність з Українським народом, а й визнав зазначену трагедію як акт геноциду.
31.10.2007 джерело: www.mfa.gov.ua Еквадор визнав Голодомор актом геноциду 30 жовтня ц.р. Національний Конгрес Республіки Еквадор ухвалив Резолюцію, якою визнав Голодомор в Україні 1932-1933 рр. актом геноциду українського народу. За ухвалення зазначеної Резолюції проголосувало 63 з 64 присутніх у сесійній залі еквадорських народних обранців. Крім того, парламент Еквадору висловив солідарність з українським народом у відзначенні 75-ї річниці Голодомору в Україні 1932-1933 рр., апелюючи при цьому до принципів справедливості, свободи, демократії та взаємоповаги, які мають бути основою у відносинах між країнами, з тим, щоб такі явища, як Голодомор в Україні, більше не повторювалися. Національний Конгрес Еквадору також засудив прояви порушення прав людини у будь-яких формах. В офіційному повідомленні про ухвалення зазначеної Резолюції про визнання Голодомору в Україні 1932-1933 рр. актом геноциду українського народу, яке розміщено на сайті Національного Конгресу Еквадору (http://www.congreso.gov.ec/noticias/contenido.aspx?codigo_bol=5542&sitio=noticias), Голодомор в Україні 1932-1933 рр. визначається як „найжахливіша зброя масового знищення”. Таким чином, Еквадор став другою після Перу країною Латинської Америки, вищий законодавчий орган якої визнав Голодомор в Україні 1932-1933 рр. актом геноциду українського народу.
01.11.2007 джерело: www.mfa.gov.ua ЮНЕСКО визнала Голодомор в Україні трагедією 1 листопада ц.р. 34-а сесія Генеральної конференції ЮНЕСКО, до складу якої входять 193 країни, одноголосно прийняла Резолюцію про «Вшанування пам’яті жертв Голодомору в Україні». Генеральна конференція ЮНЕСКО, нагадуючи про Голодомор 1932-33 років, через який загинули мільйони безвинних українців, висловила впевненість у тому, що трагедія Голодомору, яка була викликана жорстокими діями та політикою тоталітарного сталінського режиму, має стати попередженням сучасним і майбутнім поколінням з метою дотримання демократичних цінностей, прав людини та законності. У тексті Резолюції Генеральна конференція ЮНЕСКО вшанувала пам'ять загиблих і висловила співчуття жертвам Голодомору 1932-33 років в Україні та жертвам голоду, що також мав місце у Росії, Казахстані та інших частинах колишнього СРСР. Генеральна конференція привітала ініціативу України щодо організації урочистостей з нагоди 75-річчя Голодомору 1932-33 років в Україні та запросила країни-члени ЮНЕСКО розглянути питання своєї участі у пам’ятних заходах. Крім того, Генеральна конференція звернулася до країн-членів ЮНЕСКО із закликом поширювати інформацію про Голодомор шляхом її включення до просвітницьких та науково-дослідних програм з метою засвоєння майбутніми поколіннями уроків цієї трагічної сторінки історії. Питання вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932-33 років було внесено Україною у співавторстві з 45 іншими країнами-членами ЮНЕСКО: Азербайджаном, Алжиром, Аргентиною, Бангладеш, Буркіна-Фасо, Венесуелою, Габоном, Гватемалою, Гвінеєю, Гондурасом, Грузією, Демократичною Республікою Конго, Екваторіальною Гвінеєю, Естонією, Замбією, Зімбабве, Казахстаном, Камеруном, Канадою, Кенією, Коста-Рікою, Кот-д’Івуаром, Кувейтом, Киргизстаном, Латвією, Литвою, Маврикієм, Мадагаскаром, Македонією, Молдовою, Монако, Нігером, Нігерією, Парагваєм, Перу, Польщею, Свазілендом, Сенегалом, США, Суринамом, Таджикистаном, Уругваєм, Філіппінами, Францією та Чехією.
джерело: www.mfa.gov.ua Мексика визнала Голодомор актом геноциду 19 лютого ц.р. Палата Депутатів Національного Конгресу Мексики прийняла постанову у зв’язку з 75-ю річницею Голодомору в Україні у 1932-1933 рр., у якій зазначається: „Палата Депутатів Національного Конгресу висловлює свою солідарність з народом України у зв’язку з відзначенням 75-ї річниці Голодомору 1932-1933 років, розцінюючи цю трагічну подію актом геноциду, та закликає до недопущення подібних явищ у майбутньому”. Вирішальними у прийнятті парламентаріями Мексики, яка чутливо ставиться до питання дотримання прав людини, рішення про ухвалення згаданої постанови стали наведені під час обговорення проекту резолюції факти науковців та експертів про те, що Україна за роки Голодомору, коли від спровокованого голоду за одну хвилину помирало 17, за годину – 1000, за день – майже 25 тисяч селян, втратила від 8 до 10 мільйонів населення. Завдяки прийняттю постанови, Мексика є однією з найвпливовіших країн Латинської Америки, яка приєдналась до низки держав регіону (Перу, Парагвай, Еквадор, Колумбія), вищі законодавчі органи яких не тільки висловили солідарність з українським народом щодо цієї трагічної події, але й визнали її актом геноциду.
джерело: www.mfa.gov.ua Латвійський сейм підтримав пропозицію визнати Голодомор свідомим геноцидом відносно українського народу 13 березня ц.р. Сейм Латвійської Республіки прийняв Декларацію „Про здійснені СРСР у 1932-1933 рр. репресії щодо українського народу”, якою підтримав пропозицію визнати Голодомор в Україні 1932-33 рр. свідомим геноцидом сталінського режиму щодо українського народу. У цьому документі зазначено, що Латвія приєдналася до оцінки Голодомору, висловленої Естонією, США, Канадою, Австралією, Литвою, Грузією, Польщею та іншими країнами, що засудили злочин сталінського режиму 1932-1933 рр., і висловила співчуття Україні у зв'язку із цими трагічними подіями.
джерело: gpu.ua У Канаді Голодомор визнали геноцидом Палата громад (нижня палата) парламенту Канади визнала Голодомор в Україні в 1932-1933 роках актом геноциду. Відповідне рішення ухвалила канадські парламентарії 27 травня. Депутати внесли зміни в прийнятий в жовтні 2007 року документ, що встановлює в державі пам'ятний день українського Голодомору. Цими змінами депутати визначили Голодомор 1932-1933 як акт геноциду, що був навмисно запланований і призвів до мільйонів смертей. Крім того, в резолюції наголошується, що примусова колективізація при правлінні Йосипа Сталіна також викликала смерть мільйонів представників інших етнічних груп в СРСР. Канада засудила цей геноцид. Депутати ухвалили цю резолюцію в цілому. Раніше президент Віктор Ющенко закликав світових правозахисників сприяти визнанню Голодомору в Україні 1932-33 років актом геноциду українського народу В 2006 році Верховна рада визнала Голодомор 1932-33 років геноцидом українського народу. Внаслідок Голодомору 1932-1933 років, за різними оцінками, загинуло від 3 до 7 мільйонів осіб.
джерело: news.liga.net США визнали Голодомор голодним геноцидом Палата представників конгресу США виступила із засудженням сталінського "голодного геноциду - Голодомору" в Україні в 1932-1933 роках і ушанувала пам'ять його жертв у зв'язку з 75-річницею трагедії, що виповнюється в цьому році. "Іосиф Сталін та його оточення здійснили в 1932-1933 роках геноцид проти українців", - йдеться в тексті, затвердженому палатою резолюції, співавторами якої виступили 29 американських конгресменів на чолі з співголовою наявної в палаті представників "Фракції в підтримку України", конгресменом-демократом Сандером Левіним. У документі повідомляється, що "комісія США з голоду в Україні, сформована 13 грудня 1985 року, провела дослідження з метою розширення обізнаності і розуміння в світі українського голодного геноциду (Голодомору) в 1932-1933 роках і дійшла висновку, що його жертви загинули голодною смертю внаслідок штучно створеного голоду". "Майже 10 мільйонів українців загинули з 1932 по 1933 роки по волі тоталітарного сталіністського уряду колишнього Радянського Союзу, який навмисно створив в Україні голод у спробі зламати опір цієї країни проти колективізації і комуністичної окупації", - йдеться у документі. У законопроекті наголошено, що "радянський диктатор Сталін наказав закрити кордон України, щоб від штучно створеного голоду ніхто не зміг врятуватися і щоб не допустити надання тим, хто голодує, будь-якої міжнародної допомоги". "Конгрес США скорботно відзначає 75-у річницю українського голодного геноциду і виражає своє найглибше співчуття сім'ям жертв, а також тим, хто пережив цю трагедію", - йдеться у тексті документа. Конгрес США "засуджує систематичні порушення радянським урядом прав людини, враховуючи право на самовизначення і свободу слова українського народу". Також конгрес виступає за "поширення інформації про український голодний геноцид для розширення обізнаності в світі про цю штучно створену трагедію", а також підтримує зусилля України в сфері демократичних і ринкових реформ, щоб Україна "могла реалізувати свій потенціал як важливий стратегічний партнер США в цьому регіоні світу", - викладено в резолюції, яку цитує "Українська правда".
Резолюція Європейського Парламенту щодо відзначення Голодомору - штучного голоду в Україні 1932 - 1933 років
23 жовтня 2008 року Європейський Парламент, - беручи до уваги Угоду про створення Європейського Союзу; - беручи до уваги Європейську Конвенцію про захист прав людини і основних свобод; - беручи до уваги Конвенцію ООН про запобігання злочину геноциду та покарання за нього; - беручи до уваги Спільну Заяву, оприлюднену в ході 58-ї Пленарної Сесії Генеральної Асамблеї ООН щодо 70-х роковин Голодомору в Україні, підтриману 63-ма державами, включаючи всі (на той час) 25 країн - членів Європейського Союзу; - беручи до уваги Закон України "Про Голодомор в Україні 1932 - 33 років", прийнятий 28-го листопада 2006 року; - беручи до уваги заяву Президента Європейського Парламенту від 21 листопада 2006 року, який започаткував відзначення 75-х роковин Голодомору в Україні; - беручи до уваги Заключне Рішення та Рекомендації десятого засідання Комітету з парламентської співпраці Україна - ЄС, ухвалені 27 лютого 2008 р.; - беручи до уваги Правило 103(4) Правил процедури, А. враховуючи те, що дотримання прав людини та основоположних свобод є основним принципом ЄС, Б. враховуючи те, що Конвенція ООН про запобігання злочину геноциду та покарання за нього вважає злочином дії, вчинені з наміром знищити, повністю або частково, національну, етнічну, расову чи релігійну групу: фізичне знищення членів групи; завдання серйозних фізичних чи ментальних ушкоджень членам такої групи; навмисне створення для групи умов життя, розрахованих на повне або часткове фізичне знищення; вживання заходів, спрямованих на перешкоджання народжуваності в межах групи; а також насильницьке переміщення дітей з однієї групи до іншої, В. враховуючи те, що Голодомор 1932 - 1933 рр., який спричинив загибель мільйонів українців, був цинічно та жорстоко спланований сталінським режимом з метою насильницького запровадження Радянським Союзом політики колективізації сільського господарства проти волі сільського населення України, Г. враховуючи те, що нагадування про злочини проти людяності у європейській історії повинно запобігати вчиненню подібних злочинів у майбутньому, Д. підкреслюючи, що європейська інтеграція ґрунтується на готовності визнати трагічну історію 20-го століття, а також що примирення з непростою історією не означає в будь-якому сенсі колективної провини, а навпаки, створює стабільний фундамент для розбудови спільного європейського майбутнього, основаного на загальних цінностях та спільному і взаємозалежному майбутньому,
1. Звертається до українського народу та зокрема до тих, хто вижив під час Голодомору, сімей та родичів жертві заявляє, що: а) визнає Голодомор (штучний голод 1932 - 33 років) жахливим злочином проти народу України та людяності; б) рішуче засуджує ці дії, спрямовані проти українського селянства, які характеризувалися масовим знищенням і порушенням прав та свобод людини; в) висловлює співчуття українському народові, який постраждав від цієї трагедії, та вшановує тих, хто загинув внаслідок штучного голоду 1932 - 1933 років; г) закликає країни, які утворилися після розпаду Радянського Союзу, відкрити свої архіви щодо Голодомору в Україні у 1932-1933 р.р. для всебічного вивчення, з тим щоб могли бути виявлені та повністю досліджені всі причини та наслідки трагедії;
2. Доручає Президентові направити згадану резолюцію Раді, Комісії, Уряду та Парламенту України, Генеральному Секретареві ООН, Генеральному Секретареві ОБСЄ та Генеральному Секретареві Ради Європи.
Переклад Харківської правозахисної групи |